Блог учителя початкових класів Мигасюка Володимира

 Дитина по своїй природі допитлива. І якщо трапилась ситуація, що їй нецікаво навчатись, дізнавшись щось нове - це говорить про те, що цьому факту передують певні причини.

Що робити? Дитина не бажає вчитися

Дуже часто батьки звертаються з такими проблемами як: «Дитина не бажає навчатися. Хочу, щоб психолог попрацював з дитиною-школярем. Відсутня мотивація до навчання». Але необхідно розуміти, що психологи - не чарівники, і в їх арсеналі не передбачені чарівні палички, які одним рухом роблять з дитини «учня-слухнянчика». Неможливо переконати людину (хоч і маленьку) в тому, що нецікаве нібито цікаво, або що страшне зовсім не страшно, чи неприємне дуже навіть приємне.

Приємним є те, що психолог може пильно слідкувати за поведінкою всіх членів родини (при цьому можуть ставитись досить незручні та незрозумілі питання), і саме це стане у пригоді для розуміння причин, чому не була сформована навчальна мотивація. Або причини чому вона зникла.

Необхідно розуміти та бути готовими, що такі дії психолога можуть викликкати широкий спектр почуттів та емоцій (зазвичай негативного характеру) такі як: подив, опір, злість, недовіра, усвідомлення тощо. І якщо це усвідомлення відбувається, воно саме по собі терапевтичне.

Для більшої зрозумілості наведемо приклад. Психолог може досить провокаційно запитати - чи бачить ваша дитина, що ви самі вчитеся? Наскільки довго для вас допустимо виконувати роботу, яку ви самі вважаєте безглуздою, не отримуючи дієвого результату та не відчуваючи внутрішньої винагороди. Або ж: наскільки ви натхненно виконуєте нецікаву і нудну роботу, при цьому перебуваючи в стані постійного оцінювання ваших дій, без вільного часу? Наскільки вам легко підпорядкувати ваше життя під чиїсь очікування? Ви щасливі?

Досить часто батьки починають заперечувати - адже існує  слово «треба». Тут необхідно розуміти, що діти сучасного покоління (черз те, що життя стало досить швидким, і успішні люди не витрачають час на безглузді вчинки та дії) на рівні підсвідомості це відчувають і на кожне «треба» ставлять питання «навіщо»? Діти зосереджуються на тому, в чому вбачають сенс. Якщо для батьків це «навіщо» незручне і вони не можуть його пояснити, діти шукають «осмислені» для себе заняття, а ще частіше вони пов'язані із задоволенням (у більшості випадків приймають форму гри).

Слова «треба», «повинен», «необхідно», «зроблю» свідчять про розвиток частини мозку, що відповідає за контроль над імпульсами. У сучасних дітей саме ця частина мозку «включається» пізніше. А в підлітковому віці іноді випадає з активності.

Разом з тим саме ці частини мозку починають активізуватися з цими словами, коли є чітке розуміння дій: розклад дня, режим дня, коли є планування, якщо у дитини є постійна (хоч і невелика) значуща відповідальність, якщо існують «ритуальні» дії - ритуали сім'ї, коли в родині заохочуються питання - і пошуки відповідей, коли вся сім'я щодня дізнається щось нове, коли є належна фізична активність. Обов'язковими є відповідність озвучених цінностей батьків з їхніми діями в житті. Неприпустимість існування «подвійних послань».

Розуміючи, що мотивація є рушійною силою у випадках «треба» та «повинен», необхідно дослідити якими вони можуть бути.

Ігрова. При такій мотивації дитина приносить до школи іграшки або грає за своїми правилами. І це в певному сенсі дає їй право сказати - «Стоп гра», що тягне за собою можливість вийти з навчального процесу. А досягнувши дорослого віку теж грає в роботу і вважає за можливе не підкорюватись розкладу, не враховувати терміни дедлайнів, намагаючись робити лише те, що цікаво, уникаючи відповідальності.

Соціальна мотивація. Дитина відвідує школу лише задля дружби. І в більшості випадків це шкодить навчанню. А якщо стосунки не складаються або дуже складні, вважає за можливе відмовлятися навчатися (так звана модель поведінки - уникання). В дорослому віці відбувається схожа ситуація - робота відвідується задля задоволеності контактами, іноді сидить в робочий час в соціальних мережах.

Мотивація досягнень. Дитину спонукають відвідувати школу лише  вищі оцінки. Якщо бути успішним не вдається, мотивація різко знижується. Така мотивація по досягненню дорослого віку виражається у тому, що на роботу приходять лише за статусом, похвалою керівника, зарплатою.

Навчальна мотивація. Дитина усвідомлено йде до школи навчатися. Осмислено. За знаннями. В дорослому віці людина спроможна реалізовувати свій потенціал.

Найбільш зрілою з мотивацій, звичайно є навчальна. До навчальної мотивації, у більшості випадків, просто необхідно "дозріти" (це одна з основних причин не віддавати дитину в школу в ранньому віці). Присутність всіх мотивацій у житті людини одночасно та можливість їх задовольнити - це величезне щастя.